Футархія як основа ринку передбачень
Термін Футархія досить часто використовується коли мова йде про ринки передбачень, та є їх неодмінною умовою. Тож дізнаймось, що стоїть за цим поняттям.
У 2000-му році, Робін Хенсон підняв питання того, чи варто проводити голосування щодо цінностей та переконань, пізніше запропонувавши форму правління, яка базується на цих принципах, назвавши її футархією.
При футархії, експерти з цінностей пропонують заходи з глобального добробуту, а політичні експерти ставлять на результат політики. Люди голосують за міру глобального добробуту, а політика, що дала найкращі очікувані результати — стає законом.
Дизайн футархії за Хенсоном заснований на бізнес-моделях та політичних ідеалах, та не мав нічого спільного із блокчейном. Тож, лише 14 років потому, Віталік Бутерін став першим, хто наклав футархію на структуру блокчейну, та надав цьому поняттю популярності. Оскільки футархія — це досі не досліджена у реальному світі форма правління, блокчейн став майже ідеальною відправною точкою, щоб зрозуміти, як це допоможе розв’язати проблеми, з якими ми нині стикаємося у демократичних політичних системах у всьому світі.
Бутерін допустив, що футархія стане дуже ефективною моделлю управління для децентралізованих автономних організацій (DAO). Вони повністю позбавлені посередників та не мають центральної влади або впливу. Отже, стало зрозуміло, що для роботи DAO необхідна модель управління, сумісна з їх децентралізованими якостями. Іншими словами, всім DAO потрібен інструмент, який гарантував би, що на всі вищезазначені питання можна дати задовільну відповідь без централізованих інструментів.
Футархія використовує традиційну демократичну модель як і раніше, але лише для визначення необхідних цілей. Тобто, певні посадові особи будуть традиційно формально визначати та керувати другорядними завданнями. А ринкові спекулянти та інші учасники ринку матимуть можливість вирішити, яку політику слід проводити, щоб привести суспільство до поставлених цілей. Тому необхідно голосувати за цінностями, але робити ставку на переконання.
Хансон мав намір усунути недоліки традиційної демократії, використовуючи ринки передбачень для визначення результатів реалізації політики. Причиною тому той факт, що він зрозумів, що ринки передбачень, здавалося, завжди стабільно перевершували думки експертів та соціологічні опитування.
Перш за все, футархія починається з фази голосування. Хоча система значною мірою покладається на ринки передбачень для визначення шляху до кінцевої мети, сама ця кінцева мета завжди повинна визначатися демократичним шляхом. Однак у цьому випадку, замість того, щоб просто голосувати за методи досягнення цієї мети, ми голосуємо за те, у чому саме полягає ця мета.
Наприклад, ціллю може бути щось на зразок «рівень безробіття в Україні повинен бути знижений до 5% до 2024 року (X буде y, в z), де поріг (5%), тривалість (2,5 роки на дату написання) та один сектор (рівень безробіття в Україні) є повністю відомими нам змінними. Тепер, ринки прогнозування візьмуть на себе визначення фактичних політик, які мають бути реалізовані для досягнення цієї мети. Або ж, слід опублікувати пропозицію політики для досягнення цієї мети, та відкрити ринки для вибору. Після того, як успіх пропозиції буде перевірений з плином часу, і якщо це дійсно вплине на успіх початкового значення (5% безробіття) у призначений крайній термін (2024 р.) або раніше, то ті, хто були на боці переможця, отримають винагороду залежно від їх внеску на стороні переможця.
Футархія дозволить зробити управління відкритим та прозорим, надаючи DAO необхідний рівень довіри для того, щоб дозволити управління, дозволяючи працювати ефективно та без компромісів. Децентралізація є основоположним фактором футархії.
Звісно, футархія має свої недоліки, що можуть дещо вплинути на процес прийняття рішень:
- волатильність
- низький рівень явки
- неспроможність дослідити реальний вплив
- суб’єктивні цінності
Саме цих недоліків, при створенні проєкту, прагне позбутися команда Zeitgeist, увібравши в себе усі переваги футархії та одночасно позбувшись головних її проблем сучасними методами та за допомогою блокчейн-технологій. Автоматизовані маркет-мейкер системи та величезна база користувачів блокчейну прийдуть на допомогу. Кожен користувач платформи, що володітиме певною кількість токенів ZTG, зможе впливати на її розвиток, що буквально означає, що кожен голос буде почутий і врахований. Сьогодні у крипто-сфері досить багато планів та проєктів децентралізованих платформ управління, проте досі ні один із них так і не було втілено у життя. Zeitgeist має за мету змінити це повністю.
